This site uses cookies.
Some of these cookies are essential to the operation of the site,
while others help to improve your experience by providing insights into how the site is being used.
For more information, please see the ProZ.com privacy policy.
This person has a SecurePRO™ card. Because this person is not a ProZ.com Plus subscriber, to view his or her SecurePRO™ card you must be a ProZ.com Business member or Plus subscriber.
Affiliations
This person is not affiliated with any business or Blue Board record at ProZ.com.
Services
Translation, Interpreting, Editing/proofreading, Voiceover (dubbing), Subtitling, Training
Expertise
Specializes in:
Cinema, Film, TV, Drama
Poetry & Literature
Also works in:
Business/Commerce (general)
Computers (general)
Finance (general)
General / Conversation / Greetings / Letters
Linguistics
Science (general)
More
Less
Rates
Portfolio
Sample translations submitted: 2
English to Ukrainian: The British Council Cubed Online Science Newsletter
Source text - English World-class UK science lab
The Diamond Light Source synchrotron is the biggest science facility built in the UK for 40 years and scientists can't wait to use it. Based in South Oxfordshire and funded to the tune of £380 million by the UK government and the Wellcome Trust, the vast doughnut-shaped building housing the synchrotron machine covers the area of five football pitches! It’s designed to generate intense light beams to probe matter right down to the molecular and atomic scale.
Seeing inside molecules
It works by accelerating electrons in the huge, doughnut-shaped vacuum chamber to a speed equivalent to traveling around the world seven and a half times in one second. When the path of the electron beam is bent by Diamond’s powerful magnets, the electrons leak energy, which emerges as very intense beams of X-rays, ultra-violet light and infrared rays. The light produced by the Diamond synchrotron is a billion times brighter than the light produced by a hospital X-ray and it’s the brightness that holds the key for cutting-edge research, allowing scientists to examine even smaller samples.
One of the first users is Professor Dave Stuart, Head of the Division of Structural Biology at the Wellcome Trust Centre for Human Genetics at the University of Oxford. Stuart is using Diamond’s X-rays to visualise the structure of a protein molecule found in human cells. Healthy cells use this molecule to guide them to their correct location in the body but, if incorrect amounts are present, the delicate balance of messages to the cell is disrupted and can lead to the development of diseases such as cancer. The project will provide vital knowledge needed for the design of more effective drugs to combat cancer.
State-of-the-art
Early projects using the facility include investigating meteorite structures, molecular processes in cancer development, and magnetic function in computer hard disks. More are still to be planned. Selected from 127 research proposals, Professor Gerhard Materlik, Diamond’s chief executive, said, ‘The first users possess an extensive knowledge of synchrotron science and bring a range of research projects to Diamond, from cancer research, to advancing data storage techniques, to unraveling the mysteries of the solar system.’
As Diamond user Professor Chris Binns, leading the Condensed Matter Physics Group from the University of Leicester, explains, ‘The facility that we have been given access to is a state-of-the-art instrument’.
Translation - Ukrainian Британська наукова лабораторія світового класу
Синхротрон ”Діамант” (”Diamond Light Source”) – це найбільший науковий інструмент, побудований у Великобританії за останні 40 років, а тому науковці не можуть дочекатися, щоб попрацювати з ним. Величезна будівля у формі бублика, у якій знаходиться синхротрон і яка за розмірами більша за п’ять футбольних полів, знаходиться на півдні графства Оксфордшир і коштувала британському уряду та благодійній організації The Wellcome Trust 380 мільйонів фунтів стерлінгів. Синхротрон вироблятиме інтенсивні промені світла, з допомогою яких можна вивчати речовини на рівні молекул та атомів.
Зазирнути всередину молекул
Синхротрон працює, розганяючи електрони у величезній кільцевій вакуумній камері до швидкості, з якою можна за одну секунду облетіти навколо світу сім із половиною разів. Потім потужні магніти синхротрона ”Діамант” відхиляють електронні пучки, і електрони втрачають енергію, яка виділяється у формі надсильних потоків рентгенівського, ультрафіолетового та інфрачервоного випромінювання. Світло синхротрона ”Діамант” у мільярд разів сильніше за рентгенівське випромінювання в лікарні, і саме завдяки його інтенсивності можливо проводити найсучасніші дослідження, які дозволяють науковцям вивчати навіть найменші зразки.
Одним із перших, хто скористався можливостями ”Діаманта”, став професор Дейв Стюарт, голова відділення структурної біології в Центрі людської генетики в Оксфордському університеті. Професор Стюарт використовує рентгенівське випромінювання ”Діаманта”, щоб побачити структуру білкової молекули, яку можна знайти в клітинах людського тіла. Здорові клітини використовують ці молекули, для того щоб знайти своє місце в тілі людини, але якщо порушується їхня кількість, порушується й тонкий баланс повідомлень, які отримують клітини, що може призвести до розвитку таких захворювань як рак. Проект допоможе отримати важливі знання, необхідні для створення більш ефективних ліків проти раку.
Останнє слово техніки
Серед проектів, які розпочали роботу з синхротроном, – вивчення структури метеоритів, молекулярних процесів у розвитку ракових захворювань та феромагнетиків, що використовуються в жорстких дисках. Планується використання синхротрону в ряді інших проектів. Професор Герхард Матерлік, виконавчий директор проекту ”Діамант”, розповідає: ”Перші користувачі, яких ми обрали зі 127 пропозицій, добре обізнані з роботою синхротрону та працюють над цілим рядом різних науково-дослідних проектів: від дослідження ракових захворювань, до розвитку технологій зберігання даних та розкриття таємниць сонячної системи.”
Користувач ”Діаманта” професор Кріс Біннс, голова Групи з вивчення фізики стиснутої речовини з Лестерського університету, пояснює: ”Інструмент, до якого ми отримали доступ є останнім словом техніки.”
English to Ukrainian: British experience in Foresight and application of its outcomes in the practical implementation of science, engineering and innovation development policies by Michael Keenan (speech transcript)
Source text - English ...
British S&T Policy
If you will recall my title, I said that I would talk about the impacts that foresight has had on science policy. Of course, what is science policy is the question. This may seem obvious, when in fact it is not as obvious as it may seem when you begin to unpick the sorts of issues and areas that science policy covers. Now, in the UK the science policy is concerned with many different things and I have got a list of some of them, which I will go through quickly, the first and the most obvious one is that science policy is concerned with examining the organisational configurations, trying to make organisations more efficient. Trying to develop linkages between organisations so that the system works more efficiently. This is an important consideration of science policy. The second important area for science policy is of course determining research priorities, how are these determined, where are they determined, where do they state in the system. It is quite complex actually the way priorities are set in the UK and I will say more about it later on. What I would say right now is that priorities are set at many different levels, which I am sure, is the same here in Ukraine, as well. They are set at the Ministry, they are set at the level of the research councils, and they are set at the level of the university, and of course they are set at the level of university departments and also the research groups. So there are priorities at many different levels.
Other concerns of the science policy in the UK concern this need to encourage more interdisciplinary working, and so I heard this morning this mentioned many times. Of course it is a problem or a challenge that we still have in the UK as well, trying to encourage interdisciplinary working. Further area of concern is the identification and support of centres of excellence, the block grounds that I was talking about are awarded on the basis of a formula and this formula is derived from an assessment something called the research assessment exercise where the top departments, those that score the highest in terms of their scientific publications, are given the most money. So if you are strong you get more money and if you are weak you fall away, so only the strongest survives in the system.
Another area of concern for science policy is the building of the necessary infrastructure for leading edge science and technology to be carried out in Great Britain. Up until about ten years ago we had a situation where money had not really been spent on science for about two decades or there was not very much money. There had been an underinvestment in the infrastructure of the universities, and the government labs. When the new government came to power in 1997 they promised that there would be new money and indeed there was new money brought into the system and so at the moment if you visit British university you are most likely to see lots of cranes around, lots of construction work. In my own university for example, there is a five hundred million dollar construction program going on, building new laboratories, providing new equipment. This again is also an important area for science policy.
A very important area may be one I should have mentioned at the beginning, for Great Britain, is trying to encourage industry to spend more on research and development and to do more innovation. Compared to leading OECD countries or the other G7 or G8 countries, Britain has one of the lowest spends by industry in R&D, and this is a major concern of the government. And so there are all sorts of incentives, such as tax breaks, that have been put in place to try to encourage companies to spend more on R&D. There also has been an attempt to promote greater academic industry links, in the country that was going on for at least ten years and it is rather successful I would say. The picture is much different from what it was twenty years ago; there is a lot of linkage now between the industry and academia. Something that has come, I suppose, newly on to the agenda is the need for science and society dialogue. We have had some crises with certain areas of science, notably biotechnologies, genetically modified organisms and so on. So the government is very keen to develop a stronger dialogue between science and society. Again, this is another important element for science policy. And finally, and again something that I picked from presentations early this morning here in Ukraine, the same concern we have over human resources. We don’t suffer from brain drain so much in the UK, we do have many of our scientists going off to the United States, but we also have many scientists coming from other parts of Europe coming into the UK and from other parts of the world in fact. There are areas of science where we are worried, where we can see there is a demographic problem that is waiting there maybe by 2015. Where we won’t have enough people in the Universities to teach the students for example, and this is a concern, and the government is now looking for ways of trying to build that resource, the human resources that will be required in the future.
Okay what I should say now is that foresight can actually contribute to all of those elements in science policy, it is not only about identifying science and technology research priorities. It also can have something to say about all the other things. Which I think is important; one of the things I picked up this morning was this concern with much of the infrastructure here, as well as the problems with human resources. And foresight can have something to say for those things as well.
...
Translation - Ukrainian full text at http://www.foresight.nas.gov.ua/2006/symposium_02_plenary_session.htm#_Toc158980567
...
Британська політика у науково-технологічній сфері
Якщо ви пригадуєте назву моєї доповіді, я зазначав, що говоритиму про наслідки, які прогнозування мало для державної політики у науково-технологічній сфері. Звісно, постає питання, що власне входить до державної політики у цій сфері. Відповідь може здаватися очевидною, але, насправді, все не так просто, як здається, коли починаєш розбирати які питання та області входять до політики у науково-технологічній сфері. На сьогодні британська політика у науково-технологічній сфері включає багато речей; у мене є перелік деяких з них, і я коротко на ньому зупинюся. Найперше і найочевидніше питання, яким опікується державна політика у цій сфері – це структура організацій: намагання зробити їх роботу більш ефективною, спроби встановити зв’язки між організаціями, щоб система працювала ефективніше тощо. Це важлива частина державної політики.
Другим важливим питанням політики у науково-технологічній сфері є, звісно, визначення пріоритетних напрямів наукових досліджень: як та де визначаються пріоритети, яке їх місце у системі. Насправді, процес визначення пріоритетів у Великобританії досить складний і я повернуся до нього пізніше. Проте зараз я хотів би зазначити, що пріоритети встановлюються на багатьох різних рівнях, як, я впевнений, це відбувається і в Україні. Пріоритетні напрямки встановлюються міністерством, на рівні Науково-дослідних рад, а також на рівні університетів і, звісно, на рівні факультетів та науково-дослідних груп. Отже, на кожному з багатьох різних рівнів існують пріоритетні напрямки.
Серед інших питань, що входять до кола політики у науково-технологічній сфері Великобританії, відзначається необхідність заохочувати міждисциплінарну взаємодію, про що сьогодні вранці уже згадувалось декілька разів. Звісно, ця проблема існує і у Великобританії, і ми намагаємось більше заохочувати до міждисциплінарної взаємодії.
Ще однією сферою діяльності є визначення та підтримка центрів провідного досвіду: розподіл базового фінансування, про яке я згадував раніше, відбувається на основі фомули. В основі цієї формули лежить оцінювання, яке відбувається шляхом так званого Оцінювання науково-дослідної роботи (the Research Assessment Exercise – RAE), коли найкращі факультети, тобто ті, які набрали найбільше очок після підрахунку наукових публікацій, отримують найбільше коштів. Отже, сильні отримують кошти, а слабкі зникають, і лише найсильніші виживають у цій системі.
До компетенції державної політики у науковій сфері також входить розбудова інфраструктури, необхідної для проведення передових науково-технологічних досліджень у Великобитанії. Ще десять років тому ми були у ситуації, коли інвестиції у інфраструктуру науки були мізерними. Протягом приблизно двох десятиліть у системі майже не було коштів.
Інфраструктура університетів та державних науково-дослідних лабораторій отримувала недостатньо інвестицій. Коли у 1997 році до влади прийшов новий уряд, вони пообіцяли нове фінансування, і, справді, у систему почали надходити кошти. І сьогодні, якщо ви відвідаєте британський університет, ви майже напевно побачите, що відбуваються будівельні роботи. Наприклад, в університеті, де я працюю, зараз проходить програма розбудови вартістю п’ятсот мільйонів доларів: будуються нові лабораторії, купується нове обладнання тощо. Це також є важливою частиною державної політики у науковій сфері.
Ще однією важливою сферою державної політики, про яку мені, напевно, слід було згадати раніше, є те, що Великобитанія намагається заохочувати промисловість витрачати більше на науково-дослідні роботи та інноваційну діяльність. Порівняно з іншими країнами, що входять до Організації економічного співробітництва та розвитку, а також країнами великої сімки чи вісімки Великобританія має одні з найнижчих показників витрат промисловості на науково-дослідну роботу, чим дуже переймається уряд. А отже, існують різні види стимулів, наприклад, податкові пільги, створених для того, щоб заохотити компанії витрачати більше на науково-дослідну роботу. Також було розгорнуто діяльність із створення у країні зв’язків між академічними колами та промисловістю, яка триває вже близько двадцяти років і, мушу сказати, є досить успішною. За ці двадцять років картина радикально змінилась і сьогодні ми маємо тісний взаємозв’язок між промисловістю та академічними колами.
Новим пунктом на порядку денному стала необхідність у діалозі між наукою та громадськістю. У деяких областях науки, наприклад, біотехнологіях, сфері генетично модифікованих організмів тощо, були кризові ситуації. Отже, уряд дуже зацікавлений у сприянні постійному діалогу між наукою та суспільством. Знову, це також є важливою частиною державної політики у сфері науки.
І нарешті, те, що неодноразово згадувалось у сьогоднішніх виступах, – це проблема з людськими ресурсами. Ми у Великобританії не сильно потерпаємо від відпливу учених за кордон, хоча багато наших науковців від’їзжають до США, але у той же час до нас приїзжають учені з інших країн Європи та усього світу. Існують області науки, за які ми хвилюємось, де ми бачимо можливу демографічну проблему, яка остаточно сформується, можливо, у 2015 році, наприклад, нестача викладачів в університетах. Це проблема, і уряд сьогодні шукає шляхи створити людські ресурси, які знадобляться у майбутньому.
А тепер я хотів би наголосити, що прогнозно-аналітичні дослідження можуть бути корисними для усіх складових політики у науковій сфері – вони використовуються не лише для визначення пріоритетних напрямків наукових досліджень. Прогнозування може стати у нагоді для розв’язання всіх проблем, про які я щойно говорив, і це, на мою думку, є важливим. Сьогодні я помітив ваше занепокоєння з приводу людських ресурсів, а також проблем з інфраструктурою. Прогнозування може допомогти і у розв’язанні цих питань також.
...
More
Less
Translation education
Master's degree - The University of Manchester
Experience
Years of experience: 21. Registered at ProZ.com: May 2007.
English to Ukrainian (UMIST (The University of Manchester Institute of Science & Technology)) English to Russian (UMIST (The University of Manchester Institute of Science & Technology))
Expertise 
CV/Resume (DOC)